Про проект

Порушення
прав дитини

Що робити та куди звертатися, якщо в умовах війни права дитини порушують – відповіді на основні запитання

  • Права дитини

Порушення
прав дитини

Що робити та куди звертатися, якщо в умовах війни права дитини порушують – відповіді на основні запитання

Ви бачите дитину без дорослих. Що робити?

  • Переконайтеся, що дитина дійсно без супроводу. Можливо, дорослі просто кудись відійшли. Попитайте людей поруч, чи не знають вони дитину.
  • Запитайте в дитини, як її звати і звідки вона. Спробуйте дізнатись, коли востаннє вона бачила маму/тата чи іншого дорослого, який був із нею.
  • Відведіть дитину в тепле і безпечне місце, де є інші дорослі (зала очікування вокзалу, відділ поліції, волонтерський центр). Проте неподалік від місця, де знайшли дитину, на випадок, якщо знайдуться її родичі. Не залишайте дитину на самоті.
  • Зателефонуйте 102, повідомте найближче відділення поліції або зверніться до представників місцевої влади. Не забудьте передати інформацію, яку вам вдалося дізнатися про дитину. Якщо дитина загубилась закордоном – гаряча лінія 116 000.

Важливо! У надзвичайній ситуацій, як під час воєнного стану, дитина не вважається сиротою чи покинутою навіть якщо поруч із нею зараз немає дорослих. Її статус встановлюють державні органи. 

Дитина залишилась без супроводу дорослих у період воєнного стану в Україні. Мої дії?

Про таку дитину необхідно невідкладно повідомити підрозділ Національної поліції 102 або службу в справах дітей. Якщо ви чи дитина перебуваєте за межами України необхідно терміново повідомити консульську установу України в державі вашого перебування.

Сигнали, які свідчать, що дитина потрапила у ситуацію торгівлі людьми

  • У дитини забрали документи.
  • Забрали мобільний телефон та інші засоби зв’язку.
  • Відмовляють у наданні екстреної медичної допомоги, обмежують сон, відпочинок і харчування.
  • Обмежують пересування в населеному пункті, де дитина перебуває. 
  • Примушують жити або працювати в замкнених приміщеннях.
  • Дитину примушують виконувати роботу, надавати послуги, зокрема сексуальні, із застосуванням фізичного насильства, психологічного тиску або маніпуляцій.

Ви стали свідком торгівлі дітьми. Що робити?

  • Телефонуйте до поліції на номером 102 чи на лінію екстреної допомоги в ЄС – 112.
  • Звертайтеся до неурядових організацій, які допомагають постраждалим від торгівлі людьми в країні, де ви зараз перебуваєте.
  • Звертайтеся до посольств України в країні, де ви зараз перебуваєте.
  • Контакти шукайте на сторінці нашого сайту Корисно.

Важливо! Відсутність документів, що посвідчують вашу особу, не є перешкодою для звернення до місцевих екстрених служб, неурядових організацій або посольств України в країні, де ви зараз перебуваєте.

Дитина зникла на тимчасово окупованих територіях. Що робити?

У випадку зникнення дитини на тимчасово окупованих територіях, її батькам чи опікунам потрібно звернутися до: 

  • місцевої служби у справах дітей (або сусідньої області)
  • Національної соціальної сервісної служби України
  • українських правозахисних організацій, які займаються захистом прав дітей

Під прикриттям евакуації окупанти депортують українців на територію Росії. Дітей з їх числа готують до усиновлення в РФ. 

Примусова депортація заборонена Женевською конвенцією від 1949 року, зокрема її статтями 4, 49 та 147.

Індикатори, які можуть вказувати, що дитина пережила сексуальне насильство

Фізичні порушення

Оральні симптоми

  • екзема, дерматит, герпес на обличчі, губах, у ротовій порожнині
  • відмова від їжі (анорексія)
  • переїдання (булімія)

Анальні симптоми

  • пошкодження прямої кишки
  • почервоніння ануса
  • варикозні зміни
  • ректальні кровотечі

Вагінальні симптоми

  • порушення дівочої пліви та проникні травми геніталій
  • розширення піхви, пошкодження (рани, подряпини)
  • супутні інфекції, інфекції, що передаються статевим шляхом
  • вагінальні кровотечі

Інші симптоми

  • синці у різних частинах тіла
  • гематоми та укуси на грудях, сідницях, ногах, нижній частині живота, стегнах
  • вагітність
  • уретральні запальні процеси

Зміни в емоційному стані

  • відчуття провини, сорому
  • заглиблення у себе
  • замкненість, ізоляція, уникнення контактів з однолітками
  • фобії, страхи, тривога, зокрема, які мають неочікуваний, незрозумілий за природою початок (страх знімати білизну на медогляді, страх темряви або тривожність перед настанням вечірньої пори, страх чоловіків)

Когнітивні порушення

  • розлади уваги
  • порушення концентрації пам’яті, сприймання
  • різке погіршення у навчанні

Поведінкові симптоми

  • агресивна та жорстока поведінка, крадіжки
  • регресивна поведінка дитини (тобто повернення до більш ранніх форм поведінки, які вже були подолані з віком), особливо у малих дітей (наприклад, смоктання пальців, нетримання сечі)
  • втечі з дому аддиктивна поведінка (вживання алкоголю, інших психоактивних речовин)
  • синдром «брудного тіла» (постійне перебування у ванній, під душем)
  • носіння декількох шарів одягу, щоб його важче було знімати (багато пасків, одночасно надягнені декілька пар штанців тощо)

Самодеструктивна поведінка

  • самокалічення
  • спроби суїциду
  • суїцидальні думки

Психопатологія

  • неврози
  • розлади характеру
  • депресії

Сексуалізація поведінки

  • систематична нав’язлива мастурбація (навіть у присутності інших дітей або дорослих)
  • рання мастурбація (допубертатна)
  • невідповідні віку сексуальні ігри, сексуалізована поведінка, ініціювання сексуальних дій з іншими, схиляння однолітків або молодших дітей до сексуальних маніпуляцій 
  • відверті пропозиції або натяки дітям або дорослим щодо готовності задовольнити сексуальні бажання (просто так або за певну винагороду)
  • нетипові для такого віку знання про секс, статеві органи тощо
  • проміскуїтет (вступ у безладні статеві стосунки, постійна зміна статевих партнерів)
  • залучення до комерційного сексу

Наявність будь-якого з нижчеперерахованих симптомів може не бути прямим індикатором сексуального насильства. Ці ознаки можуть вказати на необхідність подальшого спостереження, щоб відкинути чи підтвердити сексуальне зловживання стосовно дитини:

Дитина стала жертвою сексуального насильства. Що робити?

Будь-яка форма насилля – це психологічна травма, яка зачіпає всі сфери функціонування дитини (фізіологічну, інтелектуальну, емоційну, особистісну і міжособистісну). Якщо ви дізнались, що дитина стала жертвою сексуального насильства, ваші дії повинні бути наступними:

  • вислухайте дитину, спробуйте не транслювати свою тривогу 
  • прояснивши всі обставини, обов'язково повідомте про те, що трапилося в службу у справах дітей, Національну соціальну сервісну службу і поліцію
  • не давайте марних обіцянок, наприклад, «Ми обов'язково знайдемо і покараємо кривдника» або «З тобою більше такого не станеться»
  • не радьте дитині все забути і не згадувати, це неправильно та неможливо
  • дайте зрозуміти дитині, що вона не винна, адже іноді діти схильні брати провину на себе
  • обов'язково зверніться за допомогою до психотерапевта/-ки, який/-а спеціалізується на роботі із сексуальною травмою і який/-а вибудує програму реабілітації в залежності від віку дитини, ситуації і тяжкості психотравми. На цьому етапі психолог може бути лише підтримкою. Найімовірніше, дитина увімкне захисний механізм і закриється від усіх. Цей період може затягнутися. Тиснути на дитину не можна.